<< повернутися

“Згідно з Законом про державну підтримку сільського господарства, найголовніша функція Аграрного фонду – цінове регулювання агросектора. Фактично, Агрофонд виконує на ринку зерна ті ж функції, які Нацбанк виконує на ринку валют”, - таку думку висловив ІМК заступник генерального директора Агрофонду Олександр Лавринчук. За його словами, цього літа Агрофонд, приміром, підвищив ціну ячменю до такого рівня, щоб торгівля ним виявилася вигідною для виробника. “На початку цього маркетингового року зернотрейдери давали за тону ячменю 500-550 гривень. Агрофонд вийшов з пропозицією 800 гривень за тонну. Ринкова ціна швидко піднялася до запропонованого нами рівня, що дало виробникові змогу отримати свої доходи. Фактично ми ринковими методами змусили зернотрейдерів платити ту ціну, яка покриває затрати товаровиробника”, - пояснив чиновник. Він також зауважив, що механізм роботи Аграрного фонду спрацював і тепер, коли світовий ринок зерна переживає важкі випробування. “Цього року сталося дещо непередбачуване. Через надскладні погодні умови коливається й ринкова кон’юнктура. Наші найближчі сусіди не зібрали того врожаю, на який розраховували, закрили кордони. Світовий ринок активно на це відреагував. Ціни підстрибнули. Але у нас зерна достатньо – і запасів, і зерна нового врожаю, – для того аби країна була з хлібом. Однак у нас трапилася неприємна річ: ті, хто називає себе зернотрейдерами і виступає за те, аби робити добро для сільгоспвиробників, долучилися до цієї спекулятивної гонки”, - розповів О.Лавринчук. “Продати зерно за спекулятивними цінами – це, можливо, для когось і благо. Але однобоке. Все добре в міру. І ось тут вступає в дію механізм Аграрного фонду. Йому виділяють гроші. Аграрний фонд формує так званий інтервенційний фонд, який згідно з законом становить не менше 20% від обсягу споживання. Цього року Президент поставив завдання сформувати обсяг запасів зернових продовольчих культур не менше 5 млн тонн. І зараз Аграрний фонд цим займається. Гроші на це є. Але захоплення зернотрейдерів трошки розігріли ринок, і ми сьогодні змушені наздоганяти ціни. Саме тому ми й звернулися до зернотрейдерів з проханням “приборкати апетити” задля того, аби сформувати зернові запаси. Причому сформувати так, аби не завдати шкоди – ані державі, ані виробникові, ані власне трейдеру”, - зазначив О.Лавринчук. Окрім того він додав, що наразі Агрофонд проводить так звані фінансові інтервенції – тобто “насичує ” ринок грошима. “У разі необхідності ми готові проводити й товарні інтервенції. Однак поки що такої необхідності немає. Все спокійно”, - розповів співрозмовник агентства.