Когда-то давним-давно, когда травы росли везде, никто не думал, что наступят такие времена, когда их надо будет изучать, и наибольшую пользу принесут они там, где будут правильно применены.

П. Даманський

Петро Шуст, Володимир Славов, Інститут розведення і генетики тварин НААНУ (Україна)

Як свідчать власні дослідження авторів, інтенсивне використання пасовищ дає можливість досягти низької собівартості тваринницької продукції, хоч і потребує певних витрат і високої організації праці.

Найефективніше використовує природні кормові ресурси велика рогата худоба, особливо м’ясного напрямку. Пасовищний період для м’ясної худоби триває із квітня до 15 грудня, а для молочної – з травня по листопад. Упродовж літа на зелених кормах виробляють до 60% молока й отримують 70% приросту живої маси худоби.

Поживність зеленої маси

У зеленій масі є всі необхідні поживні речовини, амінокислоти, вітаміни і мінерали. Свіжоскошена трава бобових (конюшина, люцерна, еспарцет, лядвенець рогатий) містить у середньому 18–22 к. од. (160–180 г перетравного протеїну), 100 кг сіна – відповідно 50–60 і 140–160 г; 1 ц зеленої маси злакових багаторічних трав містить 18–24 к. од. (120–140 г перетравного протеїну), а якісного сіна відповідно 50–53 і 110–120 г.

Найкращі сіно та сінаж отримують від посівів злаково-бобових сумішей. Таку зелену масу можна необмежено згодовувати худобі всіх статево-вікових груп тварин, вона вважається дієтичним кормом і не спричинює тимпанії у тварин. У сухій речовині зеленої маси співвідношення перетравного протеїну і кормової одиниці в 1,5 разу більше, ніж потрібно худобі, тобто така кількість може забезпечити середньодобові надої від корови 20–25 кг і середньодобові прирости молодняку 900–1000 г, але на практиці через незбалансованість раціонів за легкотравними вуглеводами та іншими речовинами від корови надоюють не більше ніж 15–16 кг молока за добу, а середньодобові прирости молодняку не перевищують 600–700 г.

Дослідження з використання пасовищ Дослідження проводили в різних господарствах протягом 2002–2009 рр. на телицях української чорно-рябої молочної породи та бугайцях різних порід і помісей (поліської, української м’ясної, симентальської і голштинської порід), а також чистопородних бугайцях сірої української породи.

Метою досліджень було вивчення ефективності використання пасовищ теличками різного віку, що важливо під час формування гуртів. Під час випасання молодняку з 20-денного до 6-місячного віку за безконцентратного типу годівлі зелені корми з пасовищ становили 65% за поживністю. Жива маса теличок 6-місячного віку дорівнювала 168 кг, загальний приріст живої маси в середньому на 1 голову – 138,3 кг за середньодобового приросту 751 г.

Надалі дослідні телиці на пасовищах до 16-місячного віку досягли статевої зрілості, були запліднені й значно краще за аналогів використовували пасовище.

Повний обсяг матеріалу дивіться у номері