<< повернутися

 

 

Топінамбур – секрети «золотого кореня»

Юрій Носенко, канд. с.-г. наук, Президія НААНУ (Україна)

 

Топінамбур, або земляна груша (Helianthus tuberosus) – багаторічна рослина родини айстрових. Листя нагадує соняшникове, але дрібніше. На підземних стеблах (столонах) утворюються бульби (білі, жовті, червоні, фіолетові).

 

Топінамбур є рослиною природної флори Америки, яку завезено на інші континенти одночасно з картоплею. Значного поширення не набув, хоча, крім країн СНД, його вирощують у США, Західній Європі, Китаї, Японії, Індії, Індонезії, Австралії, Малій Азії та деяких країнах Африки на площі близько 0,5 млн га. До Європи топінамбур завезли 1610 року, він відразу поширився у Франції, Іспанії та Англії, до Росії дістався у ХVIII столітті. Ця культура росте на Кавказі, в Україні, Прибалтиці, в Сибіру й на Далекому Сході.

 

Ставлення до цієї рослини досі неоднозначне. Для одних це – мало не бур'ян, для інших декоративна прикраса (її квіти нагадують соняшник), і лише небагатьом відомо, що воно є джерелом цінних вітамінів і мікроелементів. Із бульб топінамбура можна виготовляти спирт, оцет, харчові дріжджі. Та найголовніше, що м'якоть топінамбура містить натуральний замінник інсуліну – речовини, через брак якої потерпають хворі на діабет.

 

Екзотичний овоч

 

Топінамбур відомий як овочева рослина вже не одну тисячу років. Це морозо- й посухостійка рослина. Сходи витримують весняні приморозки до -4–5 °С, дорослі рослини – до -7–8 °С. Викопані плоди (формою вони нагадують грушу, тому топінамбур і називають земляною грушею) на повітрі витримують до -12 °С, а під снігом у ґрунті – до -35 °С. Маса однієї бульби становить 10–50 г, іноді – до 120 г. Вегетаційний період топінамбура сягає 180–200 днів, він добре росте в умовах помірного клімату й за високих температур. Непридатні для його вирощування кислі ґрунти, солонці, солончаки, за умови вапнування врожай значно зростає. На одній рослині утворюється від 20 до 30 бульб.

 

За вмістом кормових одиниць земляна груша перевершує кукурудзу в 1,3 разу, кормові буряки – в 2,6 разу; перетравного протеїну в його бульбах у 1,2–1,6 разу більше, ніж у картоплі, в 1,7–2,5 разу більше, ніж у кормових буряках. Пектин (його вміст до 9–11%) допомагає виводити з організму радіонукліди. Бульби містять 20,6% сухої речовини, 3,2% білка, 1,7% мінеральних речовин, 18,6% вуглеводів, 18% амінокислот.

 

Повний обсяг матеріалу дивіться ну номері