Віктор Марченко, канд. техн. наук, Agroexpert (Україна)

Улітку зелений соковитий корм є основним у раціоні великої рогатої худоби. Але здебільшого забезпечити тварин зеленими ласощами лише за рахунок багаторічних трав неможливо. Тому сіють однорічні кормові культури спеціально для отримання зеленого корму.

Навіть у господарствах, де під культурні багатолітні пасовища відведено великі площі, не зникає потреба в однорічних кормових культурах. Вони дають добрі врожаї в рік сівби, мають високу поживну цінність, їх можна висівати в різні строки та отримувати зелену масу протягом усього вегетаційного періоду.

Кормові трави відіграють важливу роль у забезпеченні зеленими кормами промислових тваринницьких комплексів у разі стійлового утримання тварин у літній період. На початку воскової стиглості накопичення поживних речовин у зерні майже завершується, але вегетативна маса у цю фазу ще не переспіла і добре засвоюється тваринами. У рослинах, зібраних в цей період, поживні речовини знаходяться в оптимальному співвідношенні.

Вирощування сумішей однорічних трав на зелений корм дає можливість отримати з одного гектара у 1,5 разу більше кормових одиниць порівняно з вирощуванням цих трав на силос.

Збирати однорічні зерно-трав’яні суміші слід протягом не більше ніж 7–8 днів, тому що при згодовуванні зерно у фазі воскової стиглості гірше засвоюється тваринами. Збирання необхідно завершити у фазі молочної стиглості й за вологості зерна не нижче ніж 40%.

В умовах сільськогосподарських підприємств суміші однорічних трав дають менший урожай, ніж багаторічні. Але інтенсифікація землеробства створює сприятливі умови для їх підвищення.

Найпоширенішими однорічними кормовими травами є вика яра та озима, овес, горох, люпин, ріпак, соняшник, редька тощо.

Вирощуючи кормові трави за механізованою технологією, одночасно з отриманням високих урожаїв необхідно досягти підвищення поживних якостей кормів, особливо за таким важливим показником, яким є білок. Важливо також забезпечити цінність кормів не лише в разі їх згодовування після збирання, а також під час заготівлі та зберігання.

Для збільшення кількості протеїну в урожаї кормових однорічних культур використовують змішані посіви. Вони краще ростуть і більш стійкі до полягання, ніж одна культура. Змішаний посів злакових і бобових культур сприяє значному збільшенню в кормі протеїну. Вміст протеїну у вівсі, ріпаку та соняшнику в суміші з горохом підвищується на 0,6–11,0% порівняно із вмістом протеїну у травах, посіяних окремо. Це обумовлене підвищенням вмісту азоту в ґрунті завдяки діяльності бульбашкових бактерій бобових.

Компоненти для змішаних посівів необхідно підбирати таким чином, щоб один з них мав стебло і виконував роль опори. Крім того, до суміші однорічних трав добирають рослини, що мають різні кореневі системи, для того, щоб повніше використовувати ґрунтову вологу та поживні речовини.

Кращими попередниками для однорічних кормових трав є озимі зернові та просапні культури, під які вносили органічні добрива і після яких поля очищені від бур’янів. Добре ростуть однорічні трави на зайнятих парах. Горох, вика, ріпак погано переносять повторні посіви, адже в такому разі їх легко вражають шкідники та хвороби. Кормові трави можуть бути добрим попередником для низки інших культур.

Повний обсяг матеріалу дивіться у номері