<< повернутися

Годівля імпортованих нетелей

Олег Чуб, «Шауманн» (Україна)

 

Найпоширеніша проблема, перед якою постають підприємства, що завозять худобу, – годівля. Як розв’язувати ці проблеми, що слід і чого не слід робити в разі імпорту худоби?

 

Незважаючи на кризу деякі виробники молока продовжують збільшувати продуктивність свого молочного поголів’я шляхом закупівлі тільних телиць за кордоном. Як відомо, це швидкий шлях у напрямку генетичного покращення стада. Але насправді виходить дещо інакше. Здебільшого тварини потрапляють в умови, які для них є стресовими або неприйнятними.

 

Їх можна перелічити:

• ветеринарні лікарі не підготовлені до відповідних ветеринарно-профілактичних заходів;

• тварини під час транспортування можуть захворіти на кетоз унаслідок стресу та недостатньої годівлі або нестачі води;

• тварини в період сухостою споживають корм, який не придатний для цього важливого фізіологічного періоду. У результаті ми такою годівлею програмуємо їх на післяотельні ускладнення.  Найчастіше йдеться про ожиріння та неправильне мінеральне живлення, що також ускладнює отелення;

• отелення проходить настільки легко чи важко, наскільки ми запрограмували цей процес годівлею корів у сухостійний період.

 

Найчастіше трапляються затримка посліду, парези, кетози, пізніше — метрити, мастити, тиха охота, хвороби кінцівок. Після отелення багато тварин мають продуктивність понад 30 літрів молока. Такій тварині треба дати із кормом за добу до 150 МДж NEL за збалансованого вмісту інших компонентів (протеїн, структурована клітковина, мінерали та вітаміни тощо). Коли силос має енергетичний вміст  на рівні 5 МДж NEL, що буває досить часто, і корова споживає 10 кг сухої речовини цього корму, тоді ми маємо 50 МДж NEL. 8–9 кг концентратів, у тому числі білкових, містять 50–60 МДж NEL. Отже, дефіцит становить до 30% енергії та, відповідно, протеїну. Від’ємний енергетичний баланс, захворювання на кетоз, або синдром жирної печінки, пониження імунітету, що призводить до метритів, маститів. У багатьох корів спостерігається тиха охота внаслідок порушення обміну речовин.

Як господарства намагаються зберегти корів, що мають ступінь вгодованості на 80–100-й день лактації, який за системою BCS 2 вважається ступенем виснаження? Додають ще концентрованих кормів, зрештою купують соєву макуху, різні вітамінно-мінеральні добавки, але 20–40% корів це вже може не допомогти. 

 

Більший обсяг матеріалу можно побачити у журналі Агроексперт