Колись в Україні були науково обґрунтовані десятипільні сівозміни. Нині – в кращому разі чотирипільні, а то й монокультура. Це, передусім, небезпека створення умов для розмноження величезної кількості шкідників, з якими часом вже нічого не можна вдіяти.
Підготовка насіння до сівби включає сортування, дезінфекцію, заходи, спрямовані на підвищення енергії проростання та польової схожості, стійкості проти несприятливих умов.
Сочевиця – культура широкого використання. Її можна характеризувати як продовольчу, кормову і технічну культуру. Про сочевицю було відомо за 2 тис. років до н. е. На сьогодні світова площа посівів сочевиці становить близько 3,4 млн га.
Одна й та сама культура може приносити як прибуток, так і збиток. Тому дбайливі господарники мають заздалегідь спланувати свою діяльність.
«И хладнокровный русский плодовод заволнуется, узнав о тех миллионах, которые утекают от нас, преимущественно во Францию, тогда как широкая полоса нашего Юга предоставляет все данные к развитию такого плодоводства, которое с избытком покрыло бы все требования русского рынка». Л. П. Семиренко
Великої шкоди соняшнику завдає квітковий паразит вовчок. Вовчок паразитує на корінні соняшнику, пригнічуючи його, що призводить до зниження або повного знищення урожаю залежно від стійкості гібриду і агресивності раси.
Існує кілька різновидів вовчка. Найвідоміші – це вовчок звичайний (Orobanche vulgaris), вовчок синюватий (Orobanche caerulea), вовчок жовтий (Orobanche flava), вовчок гвоздичний (Orobanche caryophyllacea) та вовчок єгипетський (Orobanche aegyptiaca). Вовчок має просте, м’ясисте, негіллясте з часом бурувате стебло заввишки до 50 см, вкрите лусочкоподібними листочками. Стебло закінчується квітконосом. На кожному квітконосі стебла розміщується близько 40 коробочок. Одна рослина утворює 60–100 тис. насінин. Життєздатність насіння в ґрунті зберігається близько 8–12 років. Воно переноситься вітром, птахами, комахами, тваринами та іншими способами на дуже великі відстані. Насіння вовчка проростає під впливом кореневих виділень рослини-живителя.
Плоди, що зберігаються у сховищах, уражуються патогенними мікроорганізмами та хворіють унаслідок фізіологічних «розладів». Усі хвороби зберігання поділяються на інфекційні та фізіологічні.
Історія захисту рослин містить безліч курйозних фактів стосовно законів щодо боротьби із шкідливими організмами.
Чи не найдавнішими законодавчими актами щодо захисту рослин були «Постанови щодо знищення сарани», прийняті в Китаї у період Сунської династії (1068–1085 рр.). Їх наводить К. Скачков у своїй статті «Истребление саранчи в Китае», надрукованій 1865 року в «Трудах Русского энтомологического общества в Санкт-Петербурге». Особливістю цих законів є «національний» характер штрафних санкцій — лупцювання винних бамбуковою палицею.
Колорадський жук, як відомо, потрапив до Європи у 1877 році, й щодо нього були прийняті закони в багатьох країнах. Досить детально їх описано у праці М. М. Троїцького «Международные конвенции и законодательство по защите растений» (1930). Та деякі постанови раннього періоду не потрапили до цієї збірки.
Біобезпека, поєднана з належною організацією праці та заходами контролю, повністю усуває або принаймні зменшує небезпеку передачі інфекційних захворювань від тварин до людини. І навпаки – через контакт або одержувані продукти цю небезпеку можна створити.
СТОВ «Тарасовецька птахофабрика» все активніше займається свинарством. Нещодавно побудовано новий корпус репродуктора, який не поступається своїм оснащенням кращим західноєвропейським фермам.
Респіраторні захворювання свиней є однією з найактуальніших ветеринарних проблем. Гострота її збільшується в умовах господарств промислового типу, де на обмежених територіях сконцентровано велику кількість поголів’я тварин. Існує ця проблема і в невеликих підприємствах, де кількість свиней незначна.
За умови створення відповідного раціону кукурудзяний силос можна з успіхом згодовувати дійним коровам. Проте, висока питома вага силосу в об’ємистих кормах потребує скоригованої стратегії годівлі!
Для нормованої годівлі телят велике значення має обладнання для їх випоювання. Яке обладнання краще, дізнайтеся з результатів тестувань, що викладені в цій статті.
Існують такі господарства, де є на що подивитися (я б сказала – слава їх господарям!). ТОВ «Мрія» – підприємство, в якому на 99% виконують вимоги сучасної науки. У це важко повірити, проте в цьому легко переконатися – за показниками господарство потрапило до десятка кращих підприємств України.
Найпоширеніша проблема, перед якою постають підприємства, що завозять худобу, – годівля. Як розв’язувати ці проблеми, що слід і чого не слід робити в разі імпорту худоби?
Щороку у світі мікотоксини уражають понад 25% урожаю зернових. Звісно, птахівництво, що використовує великі обсяги зернових для задоволення потреби в поживних речовинах, перш за все зазнає негативного впливу контамінованих мікотоксинами кормів.
На сьогодні біопаливо є п’ятим видом палива у світі після природного газу, нафти, вугілля та ядерного палива. Для аграрних, особливо негазифікованих регіонів України, привабливими є технології спалювання соломи з метою отримання теплової енергії.
Передріздвяна подорож на завод компанії KUHN у Саверні виявилася просто казковою. Різдвяні ярмарки у Баден-Бадені, смачне французьке вино та цікава компанія – що може бути краще?! Та найбільше вразила потужність заводу, де виробляють техніку й обладнання у яскраво червоних кольорах.
Холодна пора року вносить свої корективи у звичні умови експлуатації техніки: низькі температури ускладнюють, а іноді й унеможливлюють пуск двигунів внутрішнього згорання; мороз і сніг погіршують видимість під час руху. Для усунення цих незручностей призначені спеціальні технічні рідини.
Під час розпилення хімічних речовин для захисту врожаю має значення поняття «зносу розпилення». Його суть полягає в обчисленні відсотку краплин, що містять активнодіючі інгредієнти, але не потрапляють на оброблювану поверхню через втручання будь-яких інших факторів. Чи можна уникнути цього небажаного явища?
У комплексі технологічних операцій з вирощування зернових культур однією з найважливіших є сівба. Своєчасність і якість її проведення визначають урожайність культури та величину витрат робочого часу й коштів на її вирощування.





















