Посівна техніка для новітніх технологій сівби зернових культур
Віктор Марченко, канд. техн. наук, Agroexpert, Вікторія Опалко, старший викладач, Михайло Гузь, асистент, НУБіП (Україна)
У комплексі технологічних операцій з вирощування зернових культур однією з найважливіших є сівба. Своєчасність і якість її проведення визначають урожайність культури та величину витрат робочого часу й коштів на її вирощування.
Під час проведення сівби необхідно забезпечити оптимальну щільність розміщення рослин, дотриматися потрібної глибини висіву насіння, рівномірно розподілити його площею поля, тобто, створити такі умови, коли між рослинами рівномірно розподіляються чотири рівнозначні та взаємно незамінні фактори їхньої життєдіяльності: світло, тепло, вода й елементи живлення.
Переваги мінімального та нульового обробітку ґрунту
На сьогодні в усьому світі площа ріллі становить приблизно 1 млрд 317 млн га. Поширення так званого мінімального та нульового обробітку ґрунту і, як наслідок, прямого посіву переважно зернових культур відстежують із 1982 року. За цей період сумарні світові обсяги під таким обробітком досягли 95,5 млн га, тобто 6,8% світової площі. Останнім часом площі під прямим посівом зростають щороку на 1 млн га.
Ефективність такого обробітку полягає в тому, що значно зменшуються енерговитрати й затрати робочого часу (0,5 люд.-год/га замість звичайних 2–3), здебільшого через відмову від оранки та передпосівного обробітку ґрунту. За деякими даними, економія палива сягає 45%, а втрати верхнього, найродючішого шару ґрунту зменшуються майже у 6 разів за рахунок протидії вітровій та водній ерозії. Німецькі вчені підрахували, що в разі застосування технологій прямого посіву витрати коштів зменшуються на 25–60 €/га.
Найчастіше технології мінімального та нульового обробітку ґрунту застосовують у США, Канаді, Австралії, Аргентині та Бразилії, на їхню долю припадає приблизно 95% світових обсягів таких способів сівби. У Європі це 2,5–3%.
У різних країнах існують спільні передумови застосування технології no-till та нульового обробітку ґрунту, зокрема, підвищення продуктивності праці та мінімальні затрати робочого часу й матеріальних ресурсів на вирощування зернових культур. Наразі канадський фермер для виробництва зерна користується лише трьома сільськогосподарськими машинами: сівалкою прямого посіву, штанговим обприскувачем і зернозбиральним комбайном.
далі буде
Більший обсяг матеріалу можно побачити у журналі Агроексперт

