Сочевиця… Чи не час її відродити?!

Сочевиця – культура широкого використання. Її можна характеризувати як продовольчу, кормову і технічну культуру. Про сочевицю було відомо за 2 тис. років до н. е. На сьогодні світова площа посівів сочевиці становить близько 3,4 млн га.

 

Основними виробниками сочевиці у світі є США та Канада. Її вирощують також в Індії, Туреччині, Чилі, Єгипті, Іспанії, Румунії. Завдяки високій закупівельній ціні зерна сочевиці (утричі вищій за горох), ця культуру виявляється значущою для сільського господарства. Близько 90% урожаю американської сочевиці поставляють на експорт.

 

У XIX столітті Росія стала світовим лідером з виробництва сочевиці, покриваючи 85% (!) світового експорту. У колишньому СРСР до 50-х років сочевиця була всесоюзною продовольчою культурою і користувалася значним споживчим попитом. Проте, починаючи з 60-х років посівні площі під цією культурою почали різко скорочуватися. 

 

У зерні сочевиці вміст білка, доволі добре збалансованого за вмістом амінокислот, варіюється від 22 до 35%. Воно містить близько 55% безазотистих речовин, 2,5–4,9% зольних речовин. Сочевиця має високі смакові якості, швидко розварюється, її зерно багате на вітаміни А, С і групи В, а також на легкозасвоювані вуглеводи, при цьому містить обмаль жирів (1,5%).

 

Далі буде

 

Більший обсяг матеріалу можно побачити у журналі Агроексперт