Солом’яна альтернатива

Віктор Марченко, канд. техн. наук, Agroexpert, Вікторія Опалко, старший викладач, НУБіП (Україна)

 

На сьогодні біопаливо є п’ятим видом палива у світі після природного газу, нафти, вугілля та ядерного палива. Для аграрних, особливо негазифікованих регіонів України, привабливими є технології спалювання соломи з метою отримання теплової енергії. Солома пшениці відзначається високою теплотворною здатністю і рівномірним згоранням. Їй майже не поступаються житня, ячмінна та вівсяна солома.

 

За різними оцінками, надлишок соломи злакових культур в Україні становить приблизно 5,6 млн т. Відповідно до результатів розрахунків, загальний потенціал соломи як палива дає можливість створити 13 тис. малих теплогенеруючих потужностей (100–1000 кВт тепла) та 700 теплогенеруючих потужностей для систем централізованого теплопостачання, потужність кожної з яких становитиме 1,0–10,0 МВт тепла.

 

Найпридатнішими для спалювання є сильно спресовані, важкі та жорсткі тюки і рулони соломи, які добре зберігають форму. Теплоенергетиками визначено, що спалювання трьох тонн соломи в теплогенеруючих установках дає змогу заощадити до 1000 м3 природного газу. Вміст енергії у 2,4 кг соломи та в 1 л дизельного палива однаковий. Один рулон соломи діаметром 1,8 м замінює щонайменше 140 літрів дизельного палива. Вартість 1 ГДж тепла, виробленого із соломи, удвічі дешевша за тепло, отримане в разі спалювання дизельного палива.

 

Більший обсяг матеріалу можно побачити у журналі Агроексперт